Пошук

У центрі уваги – урбаністична інтелектуальна проза Валер’яна Підмогильного

Філологічна спільнота України зібралася у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара, щоб з нагоди 115-річчя Валер’яна Підмогильного осмислити різні аспекти прози видатного письменника та її значення в українській літературі XX ст.

Захід зібрав у дискусійне коло науковців різних національних наукових шкіл та зарубіжних дослідників. Ґрунтовні дослідження представили науковці з Дніпропетровська, Києва, Рівного, Львова, Полтави, Дніпродзержинська, Кривого Рогу, Черкас, Запоріжжя, Бердянська, Мелітополя та Тбілісі.

Кафедра української літератури ДНУ є центром з дослідження творчої спадщини письменника періоду «Розстріляного Відродження», творця урбаністичного інтелектуального роману, випускника Катеринославського університету – Валер’яна Підмогильного. ДНУ провів уже дві Всеукраїнські конференції, присвячені творчості письменника, цього року третю – «Проза Валер’яна Підмогильного в контексті української літератури ХХ століття». На переконання декана факультету української й іноземної філології та мистецтвознавства ДНУ, професора Ірини Попової, такі заходи у наш технократичний вік є альтернативою, яка надає розкішну можливість безпосереднього спілкування. У своєму вітальному виступі Ірина Степанівна говорила, що Валер’ян Підмогильний був людиною незламної долі, мав особливий тип світовідчуття, його творчість позначена увагою до пізнання істини людського буття. «Свого часу його література була вилучена. Наукове осмислення творчості письменника розпочалося лише у 80-х роках XX століття, – зазначила Ірина Попова. – Ми повинні повернути ім’я Валер’яна Підмогильного, щоб повністю реставрувати «Розстріляне Відродження». Це допоможе нам осягнути духовні горизонти й потенціал сучасної української літератури».

Ректор університету, професор Микола Поляков, відкриваючи конференцію, відзначив: «Постать і творчість Валер’яна Підмогильного є осердям культурно-історичної аури нашого міста, адже Дніпропетровщина є батьківщиною цього непересічного митця, талановитого перекладача, інтелектуала. Тут він здобув ґрунтовну освіту в Катеринославському реальному училищі та юридичному й математичному факультетах Катеринославського університету. Саме в Катеринославі визрів і розквітнув письменницький талант Валер’яна Підмогильного, у міській періодиці вперше побачили світ його оповідання. Знайомство з інтелектуальною елітою міста – Петром Єфремовим, Дмитром Яворницьким – дали митцю заряд творчого душевного горіння, що спонукав його до пошуку відповідей на екзистенційні питання сенсу життя людини. Саме цей проблемний ракурс дозволяє характеризувати прозу Валер’яна Підмогильного як елітарну, модерну, інтелектуально-психологічну», – наголосив Микола Поляков,

З вітальним словом звернувся до учасників конференції голова обласної письменницької спілки, лауреат літературної премії ім. Валер’яна Підмогильного Володимир Луценко. Зокрема, він відзначив: «Валер’ян Підмогильний мав невичерпну енергетику і міг би ще багато зробити для української літератури. Саме він разом зі своїми літературними побратимами Володимиром Винниченком та Миколою Хвильовим поставив українську літературу на інтелектуальні «рейки».

На пленарних засіданнях обговорювали «інтелектуальний космос» Валер’яна Підмогильного, коди культурної пам’яті в художній прозі письменника, емоційну інформативність художньої мови його творів, перекладацьку спадщину Валер’яна Підмогильного, французький слід у творчості й житті письменника тощо. Детальніше й глибше науковці досліджували творчість Валер’яна Підмогильного під час роботи трьох секцій: «Творчість В. Підмогильного і формування модерністського дискурсів українській літературі 20-х рр. ХХ ст.», «Компаративний вимір творчості Валер’яна Підмогильного» та «Феномен письменника: особливості поетики прози В. Підмогильного».

Перекладацькій спадщині Валер’яна Підмогильного присвятила своє дослідження завідувач кафедри романської філології ДНУ, кандидат філологічних наук Інга Кірковська. Вона зазначила, що письменник опановував французьку мову самостійно й став достатньо професійним перекладачем. Творча криза, пов’язана з переїздом до Харкова та неможливістю друкувати свої твори, відкрила можливість для нього займатися улюбленою справою – перекладами. Валер’яну Підмогильному належать, зокрема, редагування та переклади багатотомників Мопассана, Бальзака, Франса. «У той час, захищаючи українську мову від занепаду, літературний переклад виконував рятувальну функцію, – наголосила Інга Станіславівна. – Окрім того, що ці переклади несли просвітницьку місію, знайомлячи українського читача зі світовою літературною спадщиною, вони відкрили нову естетичну ланку в розвитку української мови».

«Позиція автора та засоби її художнього вираження у творах В. Підмогильного «В епідемічному бараці» та М. Хвильового «Бараки, що за містом» – доповідь професора Криворізького педагогічного інституту ДВНЗ «Криворізький національний університет» Лариси Стрюк. Доповідач говорила про те, що барак у творах письменників є образом державного човна, де зображені збайдужілі керманичі. Автори передбачали соціальні катастрофи – епідемії, війну, голод, які призводять до деформування людської психіки, та виступали проти антигуманних тенденцій у суспільстві.

«Валер’ян Підмогильний – це «європейська якість» української літератури, – відзначила учасниця конференції, старший викладач кафедри журналістики Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Короленка Оксана Зелік. – Глибока обізнаність із елітарною культурою й інтелектуальною літературою спонукала митця до творення нової естетичної парадигми вітчизняного мистецтва. Твори письменника викликали жваве обговорення, тим самим сприяючи повноті літературно-критичного дискурсу. Твори Підмогильного також, як лакмусовий папірець, визначили культуру літературної критики, аргументованість полеміки, здатність суспільства сприймати, а не лише декларувати європейську орієнтованість літератури».

За традицією, яка склалася на факультеті української й іноземної філології та мистецтвознавства, конференція мала культурно-мистецький супровід. Учасникам наукового форуму презентували документальний фільм «Розстріляний. Відроджений», знятий студентами факультету під керівництвом доцента кафедри української літератури Світлани Полякової; виставу за однойменним оповіданням В. Підмогильного «Військовий літун», яку підготував студентський театр «Відлуння» під керівництвом режисера, доцента кафедри української літератури О. Гонюк. У холі Палацу студентів гості могли переглянути виставку студії народної вишивки «Оберіг», виставку студентських художніх робіт «Художній світ через полотно та фарби» та виставку «Полинова зоря Валер’яна Підмогильного», підготовлену співробітниками наукової бібліотеки ДНУ. Учасникам конференції запропонували ознайомитися з експозицією музею «Літературне Придніпров’я», присвяченою життю і творчості В. Підмогильного.

Інформаційно-аналітичне агентство
Дніпропетровського національного університету

Designed by Сайт города Читы